Велика мечеть Алеппо

Мечеть збудовано на місці елліністичної агори, згодом — саду й цвинтаря собору Святої Олени. За пізнішим переказом, халіф аль-Валід I розпочав будівництво в 715 році, а його наступник Сулейман завершив його в 717 році. Історик архітектури К. А. К. Кресвелл приписує її одному Сулейману; Джер Л. Бахарах вважає найімовірнішим замовником їхнього брата Масламу ібн Абд аль-Маліка, тодішнього намісника джунду Кіннасрін.

Мінарет заввишки близько 45 метрів у північно-західному куті розпочали в 1090 році й завершили в 1094 році, за даними англомовної Вікіпедії; його архітектором був Хасан ібн Муфарредж ас-Сарміні. Арабомовна Вікіпедія датує початок будівництва часом мірдасида Сабіка ібн Махмуда (472 р. х.). Після великої пожежі зангідський правитель Нур ад-Дін відреставрував мечеть — у 1159 році за англомовною Вікіпедією, після пожежі 1169 року за німецькомовною (арабомовна вказує пожежу 564 р. х./1168). Монголи зруйнували мечеть ущент у 1260 році. Мамлюки відремонтували й змінили її; султан Калаун замінив згорілий михраб у 1285 році, а за аль-Насіра Мухаммада виготовили новий мінбар. Двір і мінарет реставрували в 2003 році.[1][2][3]

Її план нагадує мечеть Омеядів у Дамаску: великий двір, вимощений чорним і білим каменем із геометричними візерунками, оточений портиками, з двома критими фонтанами для обмивання та сонячним годинником. Арабомовна Вікіпедія наводить розміри близько 105 × 77,75 м. Молитовна зала на півдні має три нави з хрестовими склепіннями, мінбар 15 століття, вигадливо різьблений михраб і святиню, у якій, за переказом, зберігаються мощі Захарії, батька Івана Хрестителя. Східна зала походить із часів правління Малік-шаха (1072–1092); північну залу оновили за султана Баркука (1382–1399).

Мінарет із тесаного каменю мав п'ять ярусів і ніс більше рельєфного орнаменту, ніж будь-яка інша будівля ісламської доби в Алеппо, за винятком медресе аш-Шуайбія. Перша енциклопедія ісламу видавництва Brill назвала його «цілком унікальним у всій мусульманській архітектурі».[1][3]

Будівля є соборною (п'ятничною) мечеттю. При ній діяв невеликий музей зі старовинними рукописами. ЮНЕСКО називає Велику мечеть, засновану за Омеядів і перебудовану в 12 столітті, частиною видатної універсальної цінності Стародавнього міста Алеппо.[1][2][4]

13 жовтня 2012 року мечеть зазнала серйозних пошкоджень під час зіткнень між Вільною сирійською армією та урядовими силами. 24 квітня 2013 року мінарет обвалився; уряд і опозиція звинувачували одне одного, а Сирійська обсерваторія з прав людини вважала можливим обвал унаслідок попередніх боїв. Між 2012 і 2016 роками частини стін обвалилися, молитовна зала згоріла, а історичні артефакти були втрачені. За даними англомовної Вікіпедії (жовтень 2026), реставрація почалася близько 2017 року; мечеть знову відкрилася на Рамадан у березні 2025 року, а повністю — у жовтні 2026 року після 13 років закриття.[1][2][3]