Храм Бела

Храм здіймається на теллі, заселеному з третього тисячоліття до н. е., над давнішим елліністичним храмом. Англомовна та арабомовна Вікіпедії датують його освячення 32 роком н. е., причому арабомовна стаття посилається на напис на постаменті статуї від 6 нісана 343 року ери Селевкідів; німецькомовна Вікіпедія натомість вказує 32 рік до н. е. Портики двору зводили приблизно між 80 і 120 роками, західний портик — лише близько середини другого століття. Війська Авреліана розграбували храм у 273 році, після чого імператор наказав його відремонтувати.[1][2][3][4]

Мур завдовжки близько 205 м оточував вимощений двір, обрамлений коринфськими портиками, до якого входили через західну браму. Посередині на подіумі стояла целла, оточена колонами. Незвично для храму римського типу, її вхід розташовувався на довгій стороні; усередині були дві святині, північна та південна, а також вікна й сходи на дахові тераси.[1][2]

Храм закрили між 385 і 388 роками за префекта преторія Матерна Кінегія, а у візантійський період він став церквою. За Омеядів частина його слугувала соборною мечеттю; з 1132 року теменос був цитаделлю, що охоплювала село Тадмур. Мечеть і будинки використовувалися, доки франко-сирійські археологи не розчистили теменос у 1920-х роках (арабомовна Вікіпедія вказує 1930 рік).[1][3][4]

Стеля північної святині зображувала божество серед семи планет і дванадцяти знаків зодіаку. Рельєф із верблюдом, що несе зображення бога, і жінками під покривалами документує святкові процесії. ЮНЕСКО зараховує храм до найважливіших релігійних будівель першого століття н. е. на Сході.[1][3][5]

ІД підірвала будівлю храму 30 серпня 2015 року; 31 серпня UNITAR за супутниковими знімками підтвердив знищення головної будівлі та прилеглого ряду колон. Вхідна арка та зовнішні стіни вціліли. У липні 2017 року французька компанія Art Graphique et Patrimoine відсканувала уламки як основу для планування реставрації.[1][2]